Feeds:
Записи
Коментарі

Archive for 20.02.2012

сторона звинувачення: дана картина, перш за все, демонструє руйнівні наслідки сучасних медіа-вірусів. Відомо, що останні можуть набирати різних форм, а відтак – проявлятися у вигляді різних шкірних захворювань. Особливо в області, котра відповідає за правильне сприйняття та трансляцію початкових образів.

Приклад, котрий підтверджує дану гіпотезу перед Вами. Його автор – старша жриця нашого ковену Марія, котра розслабилася настільки, що під час перенесення на батік образу Рогатого бога Цернунноса отримала зображення морського божества Лліра.

Останній відомий любителям фентезі з популярної колись читалки «Королева відьм Лохленна» – величезний, схожий на Посейдона, хтивий і підступний дядько з сокирою обіруч, ставлення котрого до вас залежить від статевої ознаки. Ось що робить з людьми надмір морської кухні: устриць і мідій. Іншими словами – інколи краще просто померти.

(більше…)

Advertisements

Read Full Post »

Кожне явище розвивається і вмирає за універсальними законами. Відтак, має початок, пік навантаження і спад. Різняться методи, котрими воно досліджується. У випадку з сакральною географією їх два – метафізичний, інтуїтивний і науковий, описовий.

Перший пробує проникнути в глибину явища за допомогою внутрішнього шаманського інструменту під назвою «чуйка». Другий бере на озроєння весь арсенал фіч й інших атрибутів технократичної цивілізації.

Проте «пагорб Венери» – точка, до котрої латентно чи свідомо прагнуть одна – це Перехід, місце, з кого як з трампліну можна подолати перешкоди просторово-часового континіуму і заглянути за лаштунки всесвітньої тканини.

Інтернет демонструє океан інформації на цю тему, проте лише кілька з них виглядають психологічно здоровими:

Сторінка керівника Космопошуку В. Чорноброва (включно з книжками автора)  

Авторський ресурс дослідника геопатогенних зон з Ульяновська

Група «Неман», профіль – точки Переходу

Места Силы Русской равнины – культурологічний блог Г. Давидова, досліджуються церкви Центральної Росії 

Дни Силы, Годовой круг безпрецендентне культурологічне дослідження Г. Давидова  сакрального календаря

(більше…)

Read Full Post »

Парнікоза І.Ю.

«Настала великая Ивановская ночь, ночь торжественного шабаша нечистой силы на Лысой горе»

Вельтман О. Ф., «Сердце и думка», 1838 р.

“Разгул ведьмаў ваўкулакаў прыпадыў на Купальскую ноч. Тады ж аддавалася штукарскаму свайму занятку ўся нежыць  – вадзянікі, лесавікі, дамавікі, палявікі”.

К. Тарасов, “Памяць пра лягенды”

Ознайомившись з історичним шляхом Лисогір`я, його неповторною природою, ми не можемо не звернути увагу на ще одну її особливість, яка надає цьому місцю найширшої слави. Тож зупинимося на містичній славі Лисої гори, та її витоках. Київознавці єдині в тому, що кияни вважали Лису гору осоружною, сама її назва наводила жах. З покоління в покоління передавалися перекази про моторошні нічні шабаші відьом.

(більше…)

Read Full Post »

Як відомо діалектичний пік розвитку контркультури це субкультура – сформовані ціннісні та поведінкові моделі. Відтак, мета кожного відтинку знань проста як підгорівша яєшня – сформувати власне коло однодумців, свій ковен божевільних, котрі в перервах між задоволенням основних фізіологічних і соціальних потреб марять чимось позаземним.

В нашому випадку це видимі і латентні способи розміщення об’єктів на шагреневій шкірі планети Земля. Йдеться про один з двох метафізичних аспектів, котрі, втім, не варто розглядати за допомогою убогої картезіанської філософії, яка ділить все на дві протилежності.

В метафізиці її сутність означена через поняття Землі. В китайців це Інь, в індуїстів  – Пракріті, загалом це Природа, початок і кінець політеїзму і його еволюційного тупика – пантеїзму. Жіночий аспект Абсолюту – лише прояв у видимих для нас системах координат. Одна з них – маркування території всіма доступними культами: від “дідівського” до пізніших, частиною котрих був свідомий пошук і використання “помешкань богів” – “місць сили”.

(більше…)

Read Full Post »

Older Posts »