Feeds:
Записи
Коментарі

Archive for 27.06.2012

Микола Приходько. Дівич-гора.

Запропонований підхід вагітний на крайній суб’єктивізм, котрий варто сприймати лише як алюзії автора на тему.

В його основі лежить гіпотеза про статевий розподіл топосів, онтологічний і, як наслідок рефлексії – методологічний.

Суть моїх підозр дуже проста. Викладаю тезово, бусинка за бусинкою на нитку гіпотези:

1) Більшість природніх релігій свідчить про існування тих, кого в нью-ейджі прийнято називати стихіаліями – ефірними абощо істотами інших порядків;

(більше…)

Read Full Post »

Як гайяніст-початківець я з песимізмом ставлюся до гіпотез, котрі пробують ув’язати в один “гордіїв вузол” аномальні зони і НЛО. Складається враження, що ця традиція бере свій початок з подвигів безсмертного агента Малдера і зараз знаходиться на піці свого розвитку.

Хоча звинувачувати їх зась, занадто строгим є обличчя доказової бази. При детальнішому розгляді стає очевидним, що уфологи пояснюють “зеленими чоловічками” все – виникнення людства, історію зниклих цивілізацій, формування релігійних уявлень етк. Тому покладена на олтар гуманоїдів теорія “аномальних зон” не більше ніж дрібниця в їх теорії “всесвітньої марсіанської змови”.

Таким чином, умовно можна виділити дві гіпотези, теж умовно – “земну” і “небесну”.

Згідно з першою аномальні зони мають відношення до організму Землі, котрий подекуди сприймають як живий. Це називається гайянізм – нью-ейджева, постмодерна, проторелігійна і однозначно неоязичницька позиція;

Друга схиляється  до того, що саме НЛО можуть бути причиною появи “зони”, її базою етк.

Інколи вони взаємодоповнюються за принципом “телурична енергія Землі для тау-китян аналог Шарм ель Шейха для пермяка”.

(більше…)

Read Full Post »

Згідно з одним з найвідоміших дослідників популярної зараз “Північної традиції” (вужче – “рунічної магії”) Едреда Торсона топоси завжди грали визначальну роль в шаманських ритуалах північних народів.

В першу чергу це стосується підвищень – курганів, пагорбів, гір. Я можу помилятися, але, здається, що між язичницьким і авраамістичним візіонерставами є суттєва різниця, котра полягає у виборі “місця сили”.

Носії природніх вір надавали перевагу високим, відкритим місцинам, православні, пр.,  – гротам, печерам тощо. Згадаймо лаври, печерні міста тощо. З чим це пов’язано – не маю уявлення навіть на рівні гіпотези, тим більше, що дане порівняння саме припущення.

Між тим, наводимо приклад рунічного підходу до пошуку видінь у виконанні скандинавського шамана – vitki.

Мені нагадує Кастанеду, втім, вочевидь від того, що зв’язка “місце сили – шаманська подорож – пошук спільника” характерна для більшості шаманських систем, на що вказує його уніфікований, “базовий” варіант.

(більше…)

Read Full Post »

Один з них наведено в недавньому футуристичному бестселлері Юрія Щербака “Час смертохристів. Міражі 2077 року”.

Йдеться про саркастично обіграний образ Дівич-гори. Принаймні, наскільки я зрозумів.

Щоправда, її географічні координати за кілька кілометрів від Трипілля.

Тому, теоретично це може бути одна з витачівських “гір” – Красуха чи Городище.

ПС. Найближче село з такою назвою є в Баришівському районі. Від Трипілля далекувато.

“…Його Ясновельможність Гетьман України, генерал армії Кузьма-Данило Махун важкими кроками міряв кабінет гетьманського палацу, бетонна, схожа на гігантську літаючу тарілку споруда якого угніздилася на легендарній горі над Дніпром, у кількох кілометрах від Трипілля. Археологи знайшли тут перше поселення українців, які прийшли сюди з Індії шість тисяч років тому. Археологи стверджували, що саме в цьому місці було зварено перший український борщ, через що село, яке споконвіку існувало на цій горі, мало назву Борщів, а  звалась Борщихою.

(більше…)

Read Full Post »

Older Posts »