Feeds:
Записи
Коментарі

Archive for 25.07.2013

Дюна, на якій знаходився могильник.

Дюна, на якій знаходився могильник.

С.П. Пачкова

Зарубинецька культура, пам’ятки якої на рубежі ер займали в Україні терени Полісся та Лісостепового Подніпров’я, стояла біля витоків перших слов’янських культур, відомих за давніми писемними джерелами. Тому нові надходження, що доповнюють наші знання про життя та побут населення того часу, викликають жвавий інтерес дослідників і всіх тих, хто цікавиться далеким минулим країни. Попри те, що від того часу дійшли дуже уривчасті відомості про історичні, як і будь-які інші події, з життя тогочасного населення, вони доповнюються залишками матеріальної культури, які добувають археологи шляхом кропіткої і важкої праці. Зарубинецька культура в цьому плані є благодатним джерелом. І не тому, що її населення було численним і залишило по собі велику кількість пам’яток, і не тому, що воно було заможним і володіло дорогоцінними скарбами і безцінними мистецькими творами — всім цим носії зарубинецької культури не змогли порадувати ані себе, ані нас. Навпаки, племена, які жили на рубежі нашої ери у Подніпров’ї, були кількісно невеликими і скромними за способом життя і побутом. Та все ж це населення лишило чимало слідів своєї діяльності, зокрема могильники, репрезентовані тілопальними похованнями із всіляким супроводом, з якого вціліли глиняний посуд і прикраси, а іноді знаряддя праці і зброя. Вони становлять неоціненне джерело для вивчення багатьох сторін життя, а також для вирішення таких важливих історико-археологічних проблем, як походження культури, її становлення та розвиток у часі (хронологія та періодизація), взаємодії населення з навколишніми і віддаленими сусідами.

(більше…)

Advertisements

Read Full Post »

У залах Мистецького Арсеналу представлено найдавніші на території України зроблені з кісток мамонта музичні інструменти з Мізинської стоянки на Чернігівщині, вік яких сягає 14 тисяч років, одну із найбільших археологічних сенсацій ХХ століття — унікальне золоте вбрання знатної скіф’янки з Рижанівського кургана на Черкащині, вік якого нараховує понад 23 століття (колекція Інституту археології НАНУ), а також знайдені у 2008 році на території Херсонеса античні фрески кінця ІІ — початку ІІІ ст. н. е., котрі вперше можна буде побачити за межами заповідника “Херсонес Таврійський”.

Read Full Post »

58016829Черкаська область багата на археологічні пам’ятки. Сьогодні в Археологічній інспекції управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації зареєстровано 3326  археологічних пам’яток, які із внутрішньо комплексним підрахунком складають 8833  археологічних об’єктів. Серед них відомі такі види пам’яток: 7203 – кургани, 1259– поселення, 137  – городища, 50 – ґрунтові могильники, 180 – інші пам’ятки (печери, підземні ходи, льохи, вали,  святилища, замчища, майдани, зольники, скарби та ін.).

Кургани належать до епохи міді-бронзи (ІІІ-ІІ тис. до н.е.) та скіфського часу (VII-IV ст.  до н.е.).  Поселення відносяться до багатьох історичних періодів: палеоліт – 4, мезоліт – 6,  неоліт – 11, енеоліт – 251, епоха бронзи – 154, ранньозалізний вік – 188, зарубинецька культура –  54, черняхівська культура – 255, раннє середньовіччя – 58, період Київської Русі та Литовської доби – 42,доба пізнього середньовіччя – 43, багатошарові – 123, не визначені – 50.  Городища відносяться до: епохи бронзи – 2, чорноліської культури – 14, скіфського часу – 18, зарубинецької культури – 5, ранньослов’янське – 1, періоду Київської Русі – 36, козацької доби – 43, багатошарові – 5, не визначені – 13. Серед ґрунтових могильників відомі такі: пізній палеоліт – 1 поховання, епоха бронзи – 6, ранньозалізний вік – 3; зарубинецька культура – 5,  черняхівська культура – 17, ранньослов’янський час – 1; давньоруський період – 7, литовська доба
– 2, пізнє середньовіччя – 8.  28 пам’яток занесені до Державного реєстру пам’яток національного значення:

стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч Канівського району,

трипільські поселення Веселий Кут та Майданецьке в Тальнівському районі,

Суботівське городище білогрудівської та чорноліської культури,

Жаботинське і Мотронинське городища скіфського часу в Кам’янському та Чигиринському районах,

поселення ранніх слов’ян поблизу села Монастирок Канівського району,

Княжа гора – давньоруське місто Родень поблизу Канева, багатошарове поселення «Пилипенкова Гора»,

залишки літописного міста Заруба поблизу с. Трахтемирів та інші.

(більше…)

Read Full Post »

Джерело Рожена криниця розташоване на північно-західній околиці села Бучак (зручний заїзд з с. Іванків). Назва джерела пов’язане з ім’ям легендарної красуні Рожени. Згідно з місцевим переказом, Рожена пригощала водою з джерела київських князів Святослава, Ігоря та Володимира , які йшли з дружинами на битву з половцями. На височині ближче до річки виявлено велику давньоруське поселення і могильник.

Додатково читайте: БУЧАК: ЦЕЛЕБНАЯ СИЛА РОЖЕНЫ

Read Full Post »

Older Posts »