Feeds:
Записи
Коментарі

Posts Tagged ‘зарубинецька культура’

Дюна, на якій знаходився могильник.

Дюна, на якій знаходився могильник.

С.П. Пачкова

Зарубинецька культура, пам’ятки якої на рубежі ер займали в Україні терени Полісся та Лісостепового Подніпров’я, стояла біля витоків перших слов’янських культур, відомих за давніми писемними джерелами. Тому нові надходження, що доповнюють наші знання про життя та побут населення того часу, викликають жвавий інтерес дослідників і всіх тих, хто цікавиться далеким минулим країни. Попри те, що від того часу дійшли дуже уривчасті відомості про історичні, як і будь-які інші події, з життя тогочасного населення, вони доповнюються залишками матеріальної культури, які добувають археологи шляхом кропіткої і важкої праці. Зарубинецька культура в цьому плані є благодатним джерелом. І не тому, що її населення було численним і залишило по собі велику кількість пам’яток, і не тому, що воно було заможним і володіло дорогоцінними скарбами і безцінними мистецькими творами — всім цим носії зарубинецької культури не змогли порадувати ані себе, ані нас. Навпаки, племена, які жили на рубежі нашої ери у Подніпров’ї, були кількісно невеликими і скромними за способом життя і побутом. Та все ж це населення лишило чимало слідів своєї діяльності, зокрема могильники, репрезентовані тілопальними похованнями із всіляким супроводом, з якого вціліли глиняний посуд і прикраси, а іноді знаряддя праці і зброя. Вони становлять неоціненне джерело для вивчення багатьох сторін життя, а також для вирішення таких важливих історико-археологічних проблем, як походження культури, її становлення та розвиток у часі (хронологія та періодизація), взаємодії населення з навколишніми і віддаленими сусідами.

(більше…)

Advertisements

Read Full Post »

Стародавніх слов’ян здавна

називали венедами

Давня історія України

 На Трахтемирівщині розташовані кілька відомих пам’яток зарубинецької культури — городище Монастирьок, селище Мала Гірка, могильники Трахтемирів, Зарубинці та Григорівка. Далі на південь, вздовж Дніпра і до гирла Росі відомо ще близько 20 пам’яток зарубинецької культури — всі вони складають Канівську середньодніпровську групу зарубинецьких пам’яток, близьку, але не тотожну київській групі.

 Зарубинецька доба (кінець III ст. до н. е.— II ст. н. е.) вважається одним з етапів давньослов’янської історії, витоки якої сягають II тис. до н. е., коли з населення Південно-Східної Європи, що складало індо-європейську мовно-культурну єдність, почали виділятися різні групи племен — слов’янська, балтська, германська, кельто-ілірійська, індо-іранська та ін.

(більше…)

Read Full Post »

Декалюк С.М. “Бабина гора”

Завжди було цікаво, чому, коли говорять про святилища, йдеться, здебільшого, про питомо слов’янські, часто києворуські. Складається враження, що до них “нігде-нічого”.

Виявляється, що з точки зору археології так і було. Крім того, моя версія про розміщення святилищ на “дніпровських горах” виявилася помилковою. На них – жили, треби етк. складали на могильниках обіруч.

Про це свідчать дві прекрасні праці:

Терпиловський Р.В. Архітектура поселень Середнього Подніпров’я II ст. до н. е. – V ст. н. е.

Відейко М.Ю., Терпиловський Р.В., Петрашенко В.О. Давні поселення України

(більше…)

Read Full Post »

Микола Приходько. Дівич-гора.

Запропонований підхід вагітний на крайній суб’єктивізм, котрий варто сприймати лише як алюзії автора на тему.

В його основі лежить гіпотеза про статевий розподіл топосів, онтологічний і, як наслідок рефлексії – методологічний.

Суть моїх підозр дуже проста. Викладаю тезово, бусинка за бусинкою на нитку гіпотези:

1) Більшість природніх релігій свідчить про існування тих, кого в нью-ейджі прийнято називати стихіаліями – ефірними абощо істотами інших порядків;

(більше…)

Read Full Post »

Older Posts »