Feeds:
Записи
Коментарі

Posts Tagged ‘мегаліти’

Д.Л. Тесленко, М. А. Остапенко,
Дніпропетровський національний університет,
Національний музей-заповідник «Хортиця».

Розглядаються матеріали мегалітичної конструкції, дослідженої на о. Хортиця. Пропонується їх інтерпретація.

Серед пам’яток Дніпровського Надпоріжжя – безперечно унікального в археологічному відношенні району українського Степу – можливо найбільш оригінальними можна вважати різноманітні мегалітичні споруди. Їх дослідження тривають майже століття і неодноразово викликали захоплення фахівців.

Початок вивчення безкурганних кам’яних конструкцій у Надпоріжжі пов’язується з ім’ям Я.П.Новнцького, який вперше звернув увагу на низку пам’яток, до яких «…название курганов…далеко не подходит. Наружность всех их, однако, точно отмечена кладкой камней на поверхности» [16,с.29]. Зауважимо, що дослідник не розглядав такі пам’ятки окремо від звичайних курганних могильників, вважаючи їх курганами, що з часом зрівнялися з рівнем поверхні.

Подальші дослідження мегалітичних споруд у Надпоріжжі (Кічкаський курганно-грунтовий могильник, закладки в ур. Сагайдачного, кам’яна споруда на о.Хортиця та ін.) здійснювалися у межах робіт Дніпрогесівської експедиції Наркомпросу УРСР (1927-1932) під керівництвом Д.І.Яворницького, історії створення, діяльності та науковому доробку якої присвячені кандидатська дисертація та низка наукових праць вельмишановної І.Ф.Ковальової [3; 4; 5; 6; 7; 8; 9].

(більше…)

Read Full Post »

Ольга Попельницька

Що таке Стоунхендж, напевне, знає кожна більш-менш освічена людина. Назва цієї славнозвісної пам’ятки археології та архітектури з англійської мови перекладається як «кам’яне кругле святилище». Він належить до так званих мегалітів (з грецької «мегас» — великий і «літос» — камінь). Так науковці називають конструкції, споруджені з гігантських брил «дикого» чи грубо обробленого каменю.

На думку археологів, перші мегаліти були збудовані ще на світанку історії людства, у добу неоліту (нового кам’яного віку) — у VIII— VI тис. до н. е., а найвищого свого розвитку досягли у добу бронзи, в VI— II тис. до н. е. За існуючою археологічною класифікацією мегаліти поділяються на три типи, назви яких походять з мови населення французької Бретані, — нащадків давніх кельтів. Так, поставлені вертикально камені-стовпи бретонці називають менгірами (від «мен» — камінь та «гір» — довгий). З таких менгірів давні мешканці Бретані утворювали алеї, вкопуючи сотні окремих каменів у землю довгими рядами. Найбільш відомими є одинадцять рядів менгірів в Карнаці на півночі Франції у провінції Бретань. Довжина кожного ряду перевищує кілометр. Менгіри, об’єднані у кільця, одержали назвукромлехів (від «кром» — кривий і «лех» — камінь). Іноді такими кам’яними кільцями оточували напівсферичні насипи поховальних споруд — курганів. Очевидно, форма кромлехів символізувала вірування первісних людей у захисну силу кола та культ поклоніння круглому сонячному диску.

(більше…)

Read Full Post »

Кілька взаємопов’язаних серій про кавказький ареал цього явища.

(більше…)

Read Full Post »

Артем Корсун

Актуальність теми полягає в тому, що, незважаючи на декілька століть вивчення, місце західноєвропейського мегалітизму в історії не є сталим. Мета статті полягає в розгляді існуючих гіпотез щодо генези мегалітизму та виявленні недоліків цих гіпотез.

Мегалітами (від грецьких слів μεγας – великий, λιθος – камінь) називають археологічні пам’ятки, споруджені з одного або багатьох блоків дикого чи обробленого каміння [20, 258]. Як спільне поняття для мегалітів та мегалітичних культур у романомовній історіографії використовується поняття “мегалітизм” (фр. – mégalithisme [2]; ісп., порт. – megalitismo [4]).

Мегалітичні пам’ятки поширені на декількох асинхронних географічних ареалах. Найстаріший з них – західноєвропейський – датується 7-3 тис. до н.е. Окрім Західної Європи він також поширений у Північній Африці, Сиро-Палестині, Егеїді, Пропонтиді, на Аравійському півострові та на узбережжях Чорного моря. Інші різновиди мегалітизму датуються так: східноазійський – 6-3 тис. до н.е., центральноафриканський – 2-1 тис. до н.е., індійський – друга половина 1 тис. до н.е., тихоокеанський – 1 тис. н.е., латиноамериканський – 6-15 ст. н.е., малагасійський – 2 тис. н.е. [1].

На теренах України мегалітичні пам’ятки (антропоморфні стели, цисти й навіть кромлехи) були дуже поширені, але їхнє похождення та місце у світовому мегалітизмі понині вивчене недостатньо.

Щодо українських мегалітів існує три головні гіпотези – автохтонне [9, т. 1, с. 306], кавказьке [9, т. 1, с. 316] та західноєвропейське походження [23, 125; 24, с. 106].

(більше…)

Read Full Post »

Older Posts »