Feeds:
Записи
Коментарі

Posts Tagged ‘Микола Кугутяк’

Заключна частина розвідки про Чорну Гору і її святилище.

Попередні (в хронологічному порядку):

Чорногірське святилище

Святилище просто неба

Дивовижі Чорногори

Космогонія Карпатської Чорногори

****

Микола Кугутяк, Богдан Томенчук

У результаті вивчення Чорногірського святилища стало очевидним, що храм на Чорній горі, який описав аль-Масуді, за всіма ознаками локалізується в районі карпатських вершин Смотрича, Вухатого каменя і Піп-Івана. Історична значимість виявленого святилища посилюється тією обставиною, що в Україні більше немає пам’яток, відомих у Південно-Східній Європі, які дійшли до нас і про які би повідомляли іноземні джерела першої половини Х століття. У зв’язку з цим Чорногірське святилище постає унікальним джерелом для вивчення сакральної культури стародавнього населення краю. Пам’ятка є найбільшим високогірним святилищем Карпат з усіх досі відомих. Найбільший храм даків у Карпатах, зокрема Сермісегетуза, стояв на висоті 1 200 м. Розміщення центральних святилищ на гірських висотах підтверджує світова практика.

(більше…)

Read Full Post »

Микола КУГУТЯК, Богдан ТОМЕНЧУК

Весь петрогліфічний комплекс каменя «Жаба» вказує на його сакрально-космогонічний харак­тер. У в’язку з цим особливої уваги зас­луговують просторові орієнтації зобра­жувальних образів і символів, які розмі­щені в послідовно коловоротному вигля­ді, що нагадує стародавній зодіак. На­прям стопи і великих чаш на схід (ази­мут 90?) свідчить про те, що для будів­ничих святилища точкою весни, почат­ком року було місце сонця в день весня­ного рівнодення. За таким принципом визначався новий рік у більшості індоєв­ропейських народів, у тому числі й у слов’ян. В останніх новий рік відзначав­ся у день появи нового місяця, найближ­чого до весняного рівнодення.

(більше…)

Read Full Post »

Микола Кугутяк, Богдан Томенчук

Візуальне обстеження перших п’яти гірських масивів, крім гори, не дали результатів. Особливі сподівання були на Чорну Гору, оскільки за суперечливими переказами округлий пагорб за обсерваторією міг бути місцем язичницького святилища. Я. Головацький, мандруючи на Закарпаття через Чорногору, зазначає у своєму щоденнику про дивної форми камені на Смотричі, а також про джерело питної води на вершині Чорної Гори. Учасники будівництва обсерваторії на горі Піп-Івані теж згадували про «незвичну форму і знаки на каменях, що лежали на цій вершині і були використані як будівельний матеріал».

(більше…)

Read Full Post »

Микола Кугутяк, Богдан Томенчук

З давніх-давен Покутські Карпати, зокрема й Чорногора, були місцем перетину міграційних і обмінно-торгових шляхів з півночі на південь і зі сходу на захід. Ще з епохи мезоліту важливі шляхи проходили вздовж рік Дністра і Пруту — цього стародавнього комунікаційного коридору, яким з півночі на південь, зі сходу на захід пройшли сотні племен.

У межиріччі верхнього Пруту і Середнього Придністров’я перехрещувались галицький, дністровський, покутський, молдавський і волоський шляхи. У ХII-ХIII ст. долиною ріки Прут проходив шлях, що з’єднував Галич з містами Північного Причорномор’я і Нижнього Подунав’я. З долини Пруту можна було перейти через Карпати на Cемигородський шлях, що вів до Трансільванії. У 60-х роках ХI ст. через Яблунецький перевал проходили половці для нападу на Угорщину. На думку галицького історика ХIХ ст. І. Шараневича, Прислопський, Яблунецький (Татарський) і Путильський перевали активно використовувались для обміну між населенням Прикарпаття і Трансільванії, Семигороддя. За останні роки вздовж цих шляхів Карпатська етнологічно-археологічна експедиція виявила десятки городищ, давні культові й оборонні пам’ятки.

(більше…)

Read Full Post »

Older Posts »